Класному керівнику стане в нагоді...

ЗОЛОТІ  ПРАВИЛА  

КЛАСНОГО  КЕРІВНИКА

1.       Бути особистістю, до якої діти тягнутимуться.

2.       Вчитель повинен викликати любов і повагу дітей до себе. А це можливо, коли він сам любить, поважає та піклується про кожну дитину, й у стосунках з нею чесний і відвертий.

3.       У вчителя не має бути "любимчиків", тоді дитина прислухатиметься до порад такого вчителя, виконуватиме його прохання, ділитиметься з ним найсокровеннішим.

4.       Учитель має бути веселим, жартами підтримувати і заохочувати позитивне. Це наближає його до дітей і зберігає його серце та нерви у порядку.

5.       Вчитель повинен правильно використовувати свій час, щоб поповнювати запас енергії завдяки природі, мистецтву.

6.       Вчителю слід завжди бути доброзичливим. Немає в дитині нічого такого, що вимагало б жорстокості. Зло перемагають добром, любов’ю. Вчитель повинен бажати дитині лише добра, виховувати в неї добро своїми власними вчинками, і вона відповість тим самим.

7.       Учителю варто читати більше наукової літератури. З такою людиною дітям завжди цікаво.

8.       Завдання вчителя, як особистості: "знайди себе в собі”, підкори себе собі, оволодіти собою і допомогти дітям зробити те саме.

9.       Учитель повинен володіти мистецтвом  індивідуальних бесід з дитиною, вміти вислухати її, підтримати в ній вогник самоповаги.

10.   Класний керівник має створити доброзичливий учнівський колектив, в якому кожна дитина пам’ятає, що поруч з нею людина, з інтересами якої треба рахуватися.

11.    Педагог має бути річкою, в якій зливається гаряче серце й холодний розум, не допускати поспішних, непродуманих рішень, не залежати від настрою.

12.    Вчителю слід дорожити довір’ям дитини, любити її, захищати, поважати її почуття. Тоді між учителем і дітьми складатимуться доброзичливі, щирі стосунки. Педагог повинен берегти найвище благо: людську гордість, недоторканість особистості, гідність дитини.

13.   Вчителю необхідно виховувати у дітей самодисципліну, боротися з лінощами. Разом з батьками слід добиватися того, щоб дитина сама себе обслуговувала. Діти повинні розуміти, що навчання у школі – це їхня найважливіша робота.

Документація класного керівника

   Основним документом класу є класний журнал. Класний керівник починає заповнювати його на самому початку навчального року і веде журнал упродовж року.  Всі необхідні записи він робить самостійно, не залучаючи до заповнення журналу учнів класу.

   Класний керівник повинен:

·        вивчати журнал не рідше одного разу на тиждень, спостерігаючи за успішністю своїх вихованців;

·        завжди знати причини пропусків учнями навчаль­них днів і окремих уроків;

·        завжди бути в курсі переживань і труднощів своїх ви­хованців;

·        тісно співпрацювати з учителями-предметниками, пояснювати й доводити до їхнього відома всі проб­леми учнів;

·        чітко й акуратно робити записи в журналі;

·        виконувати всі вимоги навчальної частини.

    Підсумкові оцінки за кожний семестр або рік заносяться класним керівником у зведену відомість. Класний керівник записує в класному журналі імена і прізвища учнів за абеткою, заповнює розділ «Загальні відомості про учнів», відзначає кількість уроків, пропущених учнем, і підбиває підсумки про кількість днів і уроків, пропущених кожним учнем за семестр і навчальний рік.

   Класний керівник відповідає за стан журналу свого класу стежить за систематичністю ведення журналу  вчителями-предметниками, що працюють у класі, аналізує успішність учнів, об'єктивність виставлення підсумкових і семестрових оцінок, відомості про батьків.

     Якщо в житті дитини та в її родині відбулися які-небудь зміни, класний керівник зобов'язаний негайно зафіксувати їх у своєму класному журналі (змінилася адреса, телефон, сімейна ситуація).

       З допомогою класного журналу класний керівник під­биває підсумки успішності класного колективу за на­вчальний тиждень. Класний керівник повинен щотижня аналізувати успішність учнів і повідомляти батьків про їхні на­вчальні результати.

   Форми повідомлення можуть бути різними: запро­шення для індивідуальної бесіди, виставлення оцінок у щоденник класним керівником, виписування ним на окремому аркуші оцінок із журналу та вклеювання їх у щоденник учня.

  Класний керівник систематично аналізує навчальну ситуацію у своєму класі за предметами і звертає увагу вчителів-предметників на:

-         накопичуваність оцінок;

-         об'єктивність виставлення оцінок;

-         індивідуальну роботу з дітьми, що часто хворіють;

-         індивідуальну роботу з учнями із високим рівнем на­вчальних 

           досягнень;

-         індивідуальну роботу  з проблемними учнями/

Особливу увагу класний керівник приділяє аналізу пропусків занять учнями без поважних причин. При цьому він звертає увагу на такі моменти:

-         періодичність пропусків занять;

-         на уроках яких учителів учень найчастіше від­сутній;

-         з ким із однокласників учень пропускає уроки;

-         уроки якого типу найчастіше учень пропускає (кон­трольні роботи,

           усне опитування тощо);  

-         разом із соціальним педагогом або психологом ана­лізує причини

          пропусків уроків та розробляє спосо­би впливу на такого учня.

  Досвідчений класний керівник приділяє велику увагу аналізу участі учня в заняттях з фізичної культури: вивчає участь учнів на цьому уроці, відвідує уроки, аналізує  діяльність у ході уроку учнів, які мають проблеми зі здоров'ям.

   У класному журналі класний керівник зберігає план розміщення учнів класу за партами, яким мають керуватися вчителі-предметники на своїх уроках.

Як працювати зі щоденниками учнів?

Правила роботи класного керівника зі щоденниками учнів:

1. Щоденник має перевірятися класним керівником один раз на тиждень.

2. Учні повинні чітко знати вимоги, які висуває клас­ний керівник до ведення щоденника.

    Щоденник учня має відображати результати його навчальних досягнень без акцентування на особис­тих якостях учня.

    Щоденник учня має відображати його актив­ність у житті класу та результативність його участі в шкільному житті.

     Записи у щоденниках учнів, які робить класний ке­рівник, не повинні бути однотипними й стандартними. Адже учні, особливо на середньому етапі навчання, дуже ревно ставляться до того, що написав учитель у щоденнику, які слова дібрав, відзначаючи їхні досягнення, чи повторив ці слова в щоденнику іншого учня.

    Говорячи про шкільний щоденник, можна запропонувати кілька цікавих заходів, пов'язаних із ним. У багатьох сім'ях шкільні щоденники є родинною реліквією. В архівах багатьох сімей знаходяться щоденники кількох поколінь. У зв'язку з цим цікавою може видатись і класна година, на яку будуть запрошені батьки учнів, дідусі та бабусі і протягом якої прозвучать «щоденникові історії» про значення щоденника у шкільному житті того часу коли вони були дітьми.     Цікавим заходом у межах класної гуморини може стати «Ода щоденникові». Діти вигадують афоризми на слово «щоденник», розповідають фантастичні історії про життя щоденни­ка у різних власників, створюють вірші, присвячені що­деннику, захищають проект щоденника XXI століття.

     

Поради

класному керівнику 5 класу

щодо успішної адаптації учнів

• проявляти доброзичливе ставлення, підтримку;
• реалізовувати демократичний стиль керівництва;
• не висувати на початку року великих вимог до дітей, пам’ятати різницю між п’ятикласниками та іншими учнями середньої школи;
• намагатись, щоб заняття викликали в учня позитивні переживання через дуже сильно виражене емоційне ставлення до навчального предмету в цьому віці;
• орієнтувати дітей на вироблення об’єктивних критеріїв успішності і неуспішності, прагнення перевірити свої можливості і знаходити (за допомогою дорослих) шляхи подальшого їх розвитку і вдосконалення;
• допомогти учням з низьким соціальним статусом в класному колективі відчути себе потрібними і бажаними в класі:
• проводити відповідні класні години для покращення неформальних відносин між дітьми з використанням активних форм роботи;
• залучати до позакласної роботи, групових заходів, щоб вони більше спілкувалися;
• на позакласних заходах давати можливість проявити себе з кращої сторони;
• звертати увагу однокласників на успіхи цих дітей у тому, що в них виходить.

Адаптація учнів 5 класу до навчання

Психологічна адаптація - це процес взаємодії особистості із середовищем, при якому особистість повинна враховувати особливості середовища й активно впливати на нього, щоб забезпечити задоволення своїх основних потреб. Процес взаємодії особистості та середовища полягає в пошуку й використанні адекватних засобів і способів задоволення основних потреб. До них належать: потреба в безпеці; фізіологічні потреби (в їжі, сні, відпочинку тощо); потреба у прийнятті та любові; у визнанні та повазі; у самоствердженні, самовираженні й розвитку «я».

Успішність школяра залежить від рівня сформованості загальнонавчальних умінь і навичок. Серед них варто особливо виділити загальномовленнєві, рівень опанування яких сприяє культурі мовлення та слухання. Учені підрахували: 70 % того часу, коли людина не спить, вона присвячує читанню, письму, слуханню, розмові - чотирьом основним різновидам мовленнєвої діяльності. Мовлення - один з найважливіших показників культури людини, її інтелекту. Розвинене мовлення є основою розумової діяльності, воно забезпечує справжні успіхи школярів у навчанні.

У молодшому підлітковому віці у зв’язку з початком етапу статевого дозрівання відбуваються зміни в пізнавальній сфері молодших підлітків: уповільнюється темп їхньої діяльності; виконання певних видів робіт потребує більше часу; діти частіше відволікаються; можуть бути роздратованими, неуважними; можуть неадекватно реагувати на зауваження тощо. Це, як наслідок, може бути причиною зниження рівня навчальних досягнень, утрати мотивації до навчання, породжувати конфліктні ситуації між однолітками та дорослими.

Нової якості у п’ятикласників набувають стосунки з однолітками. Діти хочуть почувати себе частиною цілого колективу, жити з ним спільним життям, бути визнані друзями. Спілкування з друзями стає самостійною діяльністю. Вона існує, з одного боку, у вигляді вчинків підлітків по відношенню один до одного, а з іншого - у формі осмислення вчинків однолітків і стосунків з ними. Ця сфера життя та спілкування стає для підлітків надзвичайно важливою й особистісно значущою: зменшується згуртованість, зростає прагнення до самовираження.

Водночас досить часто у школярів цієї групи проявляється так зване «почуття дорослості»: діти потребують поваги та самостійності, серйозного та довірливого ставлення до них з боку дорослих.

Навчання у школі має бути для школяра джерелом позитивних емоцій, що допоможе знайти своє місце серед однолітків, підтримає впевненість у собі, у своїх силах. Важливо, щоб ці позитивні емоції пов'язувалися з процесом навчання. Слід підкреслити, що успішній реалізації завдань сучасної школи сприяє педагогічний досвід, світосприймання самого вчителя у  співпраці з батьками.

ПАМ’ЯТКА

КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ 5 КЛАСУ

• Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.
• Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).
• Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).
• Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.
• Пам’ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи.
• Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.
• Не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.

ПАМ’ЯТКА ВЧИТЕЛЯМ,

ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ У 5-х КЛАСАХ

• Придивіться до своїх майбутніх учнів. Познайомтеся з методикою викладання в початкових класах.
• Опрацюйте спеціальну психолого-педагогічну літературу згідно віковим особливостям .
• Пам’ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру.
• Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам’ятки, алгоритми, картки-опори, зразки виконання.
• Протягом уроку та для домашнього виконання давайте конкретні доступні завдання й домагайтесь їх чіткого виконання.
• Щоденно перевіряйте письмові роботи учнів, домагайтеся систематичної роботи над помилками.
• Ретельно обміркуйте заходи та прийоми розвитку мислення, усного та писемного мовлення учнів. Розробіть відповідний роздавальний матеріал.
• Забезпечуйте систематичне повторення.
• Уникайте перевантаження дітей.
• Відвідуйте уроки колег, які викладають у 5-х класах.

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ П’ЯТИКЛАСНИКІВ

• У ваших дітей  переломний період, тому будьте особливо спостережливі, уважні та терплячі.
• У 5-у класі розширився обсяг матеріалу з основних предметів, зросла кількість предметів, тому збільшується час підготовки до уроків.
• Забезпечте своїм дітям вдале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.
• Програми включають більше теоретичного матеріалу, тому слід привчити дітей міцно завчати окремі правила з математики, української мови, природознавства.
• Уважно стежте за рівнем виразного читання ваших дітей. Нехай удома вони виразно читають усі тексти, що задані з різних предметів.
• Заведіть дітей у бібліотеку, читальний зал не силою, але привчайте до повсякденного читання художньої літератури, просіть їх переказати прочитане.
• Стежте за порадами вчителів, записаними у щоденниках і робочих зошитах ( уникайте критичних зауважень вчителеві при дітях).
• Дбайте про те, щоб дитина була охайною в усьому, включаючи бережне ставлення до підручників.
• Ніколи не поспішайте з висновками ані про дитину, ані про вчителя - прийдіть до школи, поспілкуйтеся з учителем.
• Намагайтесь придбати для сімейної бібліотеки різноманітні словники та додаткову літературу.
• Пам’ятайте, клас, де навчається ваша дитина, - одне ціле трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружніші, цілеспрямованіші будуть ці колективи, тим у кращій атмосфері буде формуватись ваша дитина. Це залежить від кожного.
• Не забувайте: дитину не можна карати за невміння, а терпляче вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.
• Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання - особистий приклад.
• Дбайте про всебічний розвиток своєї дитини.
• Умійте ставити себе на місце дитини.
• Пам’ятайте: праця, зокрема навчальна, не завдає шкоди вихованню дитини, а бездіяльність - її перший ворог.